Профорієнтація

З чого почати профорієнтацію самостійно?

Пропоную розглянути декілька порад:

Перша. Посміхнітся і не ставтеся до цього надто серйозно. Ви обираєте першу професію у своєму житті. Світ настільки мінливий, що потрібно бути різностороннім. Ми змінюємося і це нормально, і змінити професію з часом - теж нормально.

Друге. Варто поставити собі такі запитання:

1. Зкимабо чим ви б хотіли працювати, який об'єкт/праця вас приваблює: з людиною, інформацією, фінансами, технікою, мистецтвом, тваринами або рослинами, виробництвом, природними ресурсами.

2. Чим бивихотіли займатися, який вид діяльності вас приваблює: управління, обслуговування, освіта, виробництво, видобуток, конструювання, наукове вивчення, захист охорона від хвороб і дій, перевірка і спостереження.

Трете. Пошукати ресурси безплатного тестування, зрозуміти свої таланти, зіставити їх з вподобаннями й подумати, яка професія може бути на цьому перехресті.

Щодо ресурсів можу порадити  https://careerhub.in.ua/career-counselors-career-hub/ та http://profi.dcz.gov.ua/.

Четверте. В разі потреби - звернутися  за порадою до спеціаліста. Цей надзвичайно важливий перший вибір у житті варто зробити усвідомлено, адже ми затрачаємо неймовірно багато зусиль і коштів, щоб освоїти професію. Тому варто, щоб вона подобалася, тоді і навчання буде цікавим, буде бажання дізнатися щось нове в тому, що захоплює.

І тут не варто реалізовувати мрії батьків, бо в кожен має своє життя для своїх мрій, і не варто обирати професію з другом, а вкрай мудро - зрозуміти та послухати себе. Ми народилися з певними дарами, і в якій професії найкраще розкрити ці дари - це і є головна таємниця, яку варто розгадати.

«Як вибрати майбутню професію?» — це питання постає перед кожною людиною. Вибір професії — справа нелегка, але необхідна, адже щасливе й успішне життя багато в чому залежить від роботи, яку виконує людина.

Знайти таку професію, щоб згодом ідеї та плани переросли у справу до душі, для молодої людини завдання не з легких, тому необхідно проаналізувати інтереси та навички.

То як же правильно вибрати професію?

У першу чергу потрібно зважити всі «за» і «проти», необхідно подумати над наступними питаннями:

1. Інтерес до професії.

Хоч і невеликий, але він повинен бути. Нецікава робота не приносить ні радості, ні задоволення. Мрійте.

2. Можливість розвинути здібності, таланти та навички.

Люди, які знаходять професію, що відповідає цьому критерію, відчувають себе на роботі, як риби у воді. Вони можуть виявити свої таланти і спробувати знайти їм застосування у майбутній професії.

3. Заробітна плата.

Якщо на роботі будуть мало платити, доведеться або шукати додаткову роботу, або міняти професію. До професії, яка не приносить доброго доходу, інтерес втрачається, і люди намагаються швидше знайти їй заміну. Якщо Ви не хочете, щоб таке сталося з Вами, всерйоз задумайтесь над тим, скільки грошей хочете отримувати, і вже відповідно до Ваших запитів обирайте професію. Але потрібно пам’ятати ще про один момент. Він стосується кар’єрного зростання.

4. Професійно важливі якості.

Не варто обирати кар’єру співачки, маючи  поганий голос, або  космонавта — маючи слабке серце. Кожна професія вимагає від людини певних здібностей, знань, умінь і якостей. Розглядаючи різні види професій, подумайте, якими якостями повинна володіти людина в кожній з них. Після цього запитайте себе: «А чи є у мене ці професійно важливі якості? Чи зможу я добре працювати і отримувати задоволення від такої роботи? ».

5. П’ятий критерій — затребуваність на ринку праці.

Які професії будуть актуальні завтра? Де спостерігається надлишок працівників? Вибираючи професію, оцініть шанси на майбутнє працевлаштування, яких професій на сьогодняшній день потребує суспільство.

Вибір майбутньої професії часто викликає палкі суперечки батьків і дітей, адже батьки впевнені, що краще знають життя, а діти хочуть обирати самостійно, оскільки це їхнє майбутнє. Одвічне питання батьків «як допомогти дітям у виборі професії?» завжди на часі, воно не втрачає своєї гостроти і сьогодні.

То ж варто прислухатися до порад фахівців.

·         Прислухайтеся до своєї дитини.

В будь-якому разі треба покладатися на її вподобання. Якщо уявити вектор часу, то дитина знаходиться ближче до майбутнього, ніж ви, а отже краще відчуває напрям розвитку світу. Ваша дитина не буде щасливою, якщо сліпо слідуватиме вашому плану. І рано чи пізно,  вона все одно повернеться до справи, яка їй подобається, але із втраченим часом, або залишиться нещасною.

·         Не забувайте, що Ваша дитина – це особистість.

Ви знаєте її улюблений фільм, колір, тварину? Спілкування на такі теми приводить не лише до зближення, а й до самопізнання, що полегшить майбутній вибір. Поспостерігайте, які завдання дитина виконує із задоволенням. Що в неї найкраще виходить: організація днів народжень, дресура собаки, кулінарія. Ці факти необхідно нанизувати, як намисто, доки не отримаєте цілісну картину.

·         Розповідайте та інформуйте.

При виборі професії, можна виділити декілька площин. Перша – розуміння дитиною себе. Друга – навколишнє середовище з усіма його вимогами: знання професій, ринок праці тощо. Ідеальна професія знаходиться на їх перетині.

Уявіть, у світі за загальними підрахунками існує близько 50-70 тисяч професій. А школяр знає лише 30-40 професій, 15 з яких він бачив у школі і підручниках. Тобто, ці площини у дітей мізерні через відсутність інформації. Допомагайте дитині якомога більше дізнатися про зміст професій: журналіст бере інтерв’ю, урбаніст розробляє план міста, маркетолог опановує мистецтво продавати, реабілітолог допомагає людині стати на ноги після травм і хвороб. Ознайомтеся з ринком праці, разом проаналізуйте, які професії користуються сталим попитом.

   Ставте дитині правильні запитання

Згадайте, як давно ви засипали свою дитину запитаннями, на які не отримали виразних відповідей? Якщо дитина не хоче ділитися, значить – вона боїться. Потрібно враховувати психотип дітей, адже запитання можуть бути для них, як допит.

Не ставте закритих питань, наприклад: «Ти вже визначився з професією?». Ви не отримаєте у відповідь нової інформації, лише нерозбірливе «угу» або «нєа», а після трьох запитань дитині набридне, і вона думатиме куди б скоріше сховатися.

Відкриті запитання, якщо їх правильно поставити, допомагають дізнатися нові подробиці. «Як?», «Де?», «Що?» – питання про майбутнє, а не з минулого. Пам’ятайте: не інструкції, а самопізнання.

Намагайтесь уникати питань, які починаються з «Чому?», бо вони асоціюються зі звинуваченням. Єдине виключення: «Чому це для тебе важливо?» Основна мета таких питань – можливість дитині самостійно оцінити свої результати, прогрес, здібності.

Ніколи не запитуйте: «Ким ти будеш, коли виростеш?» Так ви лише заганяєте дитину у ступор. Вона вже є, і ким їй ще бути, як не собою? Правильне питання звучить: “Що тобі подобається робити?”

·         Дозвольте дитині розкритися самотужки.

Ми не маємо права вирішувати за них, тільки допомагати і підтримувати. Направляти дитину кудись своім авторитетом – ведмежа послуга. Вчинивши таке раз, ви змушені будете постійно стояти над душею і направляти далі по життю. На своє виправдання батьки кажуть, що діти нічого не хочуть. Буває, що дитина дійсно нічого не хоче. Тут не можна нав’язувати, лише цікавитися.

·         Моніторте ринок праці.

Періодично продивляйтеся актуальні вакансії за обраним напрямом, слідкуйте за тенденціями, ознайомлюйтесь з вимогами. Тоді не стане сюрпризом спілкування з роботодавцем і не виникне питання безробіття і після університету.

·         Створіть середовище.

Дитина найкраще проявляється через соціальні ситуації, взаємодію з природою, живими організмами, творчість, музику. Це можна зробити через гру або введення у середовище.

Ефективним буде спілкування з людьми, які мають досвід роботи в обраній вашою дитиною професії. Вони можуть розповісти про переваги і недоліки професії з власного досвіду. Зробіть можливим, щоб ваша дитина провела з цією людиною увесь її робочий день, “подивилась кухню зсередини”. Корисним буде створення умов, в яких можна спробувати.

·         Не тисніть. На все свій час.

Пошук улюбленої справи свого життя – справа нелегка. Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа.

Не вимагайте чіткості і визначеності у професії.  Фокус повинен бути не на назві, а на діяльності. Світ більше не ділиться на гуманітаріїв і технарів. Освічена людина сьогодення повинна володіти знаннями широкого профілю.

Отже, батьки, ваше головне завдання  – розгледіти здібності своєї дитини, розкрити  природні задатки і допомогти знайти таку сферу діяльності, де ці здібності змогли б реалізуватися повною мірою.

Нехай ваші діти найдуть справу свого життя і будуть успішними!

1. Ставлення до вибору професії як до незмінної.

У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад у міру росту кваліфікації людини. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові щаблі. Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з'являються все нові професії. Будьте готові до того, що прийдеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що вибір професії зараз, в 11 класі, фатальним образом визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, необхідним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте й знайдете щось більш привабливе, знадобиться в несподіваних ситуаціях. Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристові по своєю другою освітою розібратися в складних питаннях спадкування антикварних цінностей...

2. Існуючі думки про престижність професії.

Відносно професії забобони проявляються в тім, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються ницими, непристойними (наприклад: сміттяр). Економіст або психолог нітрохи не більш корисний для суспільства, ніж хімік або слюсар. Престижність професії повинна враховуватися - але після врахування Ваших інтересів і здібностей. Інакше будете володарем (якщо будете) "модної", але не тієї спеціальності, що приносить задоволення. Або, чого доброго, виявитеся непридатними і для виконання основних робочих функцій...

3. Вибір професії під впливом друзів (за компанію, щоб не відстати).

Професію ми вибираємо за своїм "смаком" й "розміром" так само, як одяг і взуття. Почуття групи, орієнтація на однолітків - дуже позитивні особливості юнаків твого віку. Вони потрібні для освоєння норм поведінки в суспільстві, формування образу "Я" і самооцінки. Тому оглядайся на інших, порівнюючи (себе із друзями), а не сліпо повторюючи. Намагайся побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів - і в чому ви подібні. Це допоможе зрозуміти, що якщо Вася йде на пожежника (а він - ризикова людина), тобі ця професія може не сподобатися (ти адже дуже обережний і розважливий).

4. Перенесення ставлення до людини-представника тієї або іншої професії на саму професію.

При виборі професії треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не вибирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, що займається даним видом діяльності. Особливо небезпечне зачарування викладачем (якщо тебе захоплює щиросердність фізика - це не означає, що тобі подобається фізика сама по собі, поза "комплектом"). Крім того, часто юнаки роблять помилку, намагаючись одержати професію кумира - спортсмена, політика, журналіста, артиста. Спортсмени - вони не всі такі.

5. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь частковою стороною професії.

За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах - частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей - перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, що, до того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні).

6. Ототожнення шкільного навчального предмета із професією або погане розрізнення цих понять.

Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібна здібніть до мови, багато - перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв'язку тощо. Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття й професії за цим предметом стоять. Для цього найкраще не просто вивчити професіограми або словники професій. Варто проаналізувати газети з вакансіями на біржі праці (там звичайно вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії). Наприклад, людина з лінгвістичною освітою ("українська мова й література", "іноземна мова" у школі) може працювати й викладачем, і перекладачем, і редактором, і серетарем-референтом. До того ж май на увазі, що професій існує більше, ніж шкільних предметів. Можна стати юристом, маркетологом, апаратником. Професії звичайно можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами (звичайно відповідають вступним іспитам у ВНЗ при вступі на цю спеціальність). Скажімо, майбутньому економістові в школі може подобатися одночасно й математика, і географія.

7. Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва.

В усі професії, і насамперед у робітники, впроваджується складна й цікава техніка, підвищується культура праці. (А комп'ютер впроваджується абсолютно всі сфери діяльності - аж до тваринництва).

8. Невміння/ небажання розбиратися у своїх особистісних якостях (схильностях, здібностях).

Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, батьки, учителі, товариші. Корисними також можуть виявитися психологічні тести, а також статті й публікації на тему популярної психології. Однак май на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що стався критично як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Завдання популярних тестів - активізація діяльності по самопізнанню (самоспостереженню, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питання про те, ким бути або наклеювання ярлика про те, який ти.

9. Незнання/ недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії.

Існують професії, які можуть бути тобі протипоказані, тому що вони можуть погіршити твій стан здоров'я. Таких професій небагато й до них належать, в основному, ті, у яких потрібна тривале напруження тих або інших фізіологічних систем. Комп'ютерники сильно напружують очі, а льотчики - серце...

10. Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при розв'язку, обмірковуванні завдання при виборі професії.

Коли ти вирішуєш завдання по математиці, то виконуєш певні дії в певній послідовності. Було б розумно підійти також і до вибору професії. Не сприймай жодні інструкції буквально, краще навіть, якщо ти творчо підійдеш до справи й розробиш для себе свій власний план - список необхідних для вибору професії дій. Сюди можуть бути включені: аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об'єктивна оцінка своїх здібностей, схильностей, знань (за допомогою тестів або ще якось) тощо.